Наркота Кропоткин СК МЕФ Гашиш Кокаин

А ну, слухайте, братцы, я вчора пережив дичайшее приключение, то чувство одужал, шо я до досі від сміху ще сиду на штанях, знаєте. Та справа була така, що я зробив закладку на бутират, чую, ви теж не ангели, то зрозумієте. І так готовий я, крихітка заклалася в подушку, як зразу дзвінок – набрала мене чортова Світлана. Чую, а она з Танею підкатили на таке леймове ток шоу, шо пообцінюється. Я згодився, бо давно з ними не чіпався, ну і від табліток бутирата чекав прикольного драйву.

Так от, після того, як закладку спустив, я вже підготувався, позмінював одяг, щоб бути по-крутому. Джинси потягнуті, футболка зі зображенням кокоса – таке ніхто ніколи не має, і шапка з принтом спидів, щоб усі бачили, що я – тюбик витривалості. З'явився я в студії, де проходило це леймове шоу.

Уявіть собі, що дівки, які брали участь в шоу, були такі калготки, що ніхто навіть не знає, чи через них шнобелюють, чи ні. І тут ведучий, типовий кадріолет, викликає мене, визиває сильного, худого парня з харизмою. Всі сидять, дивляться на мене, я начебто конфетки роздаю, знаєте. На той момент я відчув, що мене тягне дивитись на шприці на горі, але решилось, що краще витримати, якби сам не з'їв нічого.

Так що я вирішив спробувати наркотики під час шоу, як то молодчину, але усе, що було на світі, це тріпання дурних голов, котрі сидять перед телевізорами і слухають дурних пісень. Все ж найкрутіше було, коли я спробував закурити фентанил. Білий дим, одночасно хропіння та жах, як у фільмах жахів. На мить почувся голос: "Я з'їв маміну супер-дупер таку таблетку, що стало дуже погано". Я забув закрити очі!

Лягаю на подиум, а ведучий вже знає, про що я подумав. Він тікає до смерті! Знову забуваю закрити очі!

На щастя, цей випуск був останнім, вони розігнули набір. А керівництво шоу забило на наші скарги, лише сміялися, що таке відбувається з людьми, які готові випити розчинники, лишень випадково натрапивши на них, чи ще гірше.

Отаку підставу бабкам у громадській кав'ярні, я вже далив, як я ток шоу-то згорнув. Закладки на бутирати більше не роблю, щоб таке було. Ну, а ви гоните, братця, хай вам доля посміхається, а не вихамлюється.

Дело было так, я уже давно поубавил с димедрола и решил пойти ва-банк, попробовать что-то новенькое. Ведь жизнь одна, надо расслабляться и веселиться, как они говорят – какая жизнь без приключений, да? И вот как-то так случилось, что я услышал про закладки, про МДМА, то самое психоактивное вещество, которое так бодрящи дает. Я, сразу с виража, знаете ли, решил, что это то, что мне нужно.

Долго я искал, братва. Транки мне тут и там предлагали, но я на них не ведусь, знаете. Это такие вещицы, которые не бодрят, а усыпляют. Я же хотел чего-то нового, чего-то, что б тебя вот так сразу взяло за душу и подлило кровушку. Наконец, по инету нашел пару джантиков, которые продавали такую закрутку. Не дешево, слышьте, но ведь качество должно быть, да?

В общем, всё устроили, назначили встречу. На старом и изношенном скрипке я несколько раз стукнул по дереву, понял, что время пришло. Встретились на черной пустыре, под звуки гудящих гоп-стайл треков. Там была крепышка с актуальным трилби, смотрит на меня и говорит: "Показывай деньги, если тебе хочется этого ляма!"

Я дал всю свою зарплату, с надеждой что это будет того стоить. Всего-то за полдня я решил все свои проблемы. И тут, с таким же довольным грином на лице, она мне передала мою долгожданную закладку. "Бро, твоя жизнь сейчас изменится, будь готов!" – сказала она и исчезла в темноте.

Я вернулся домой, с пакетиком счастья в кармане. А там уже стояла моя швейная машинка, кое-какую инфу о том, как делают растаманские футболки. Я включил инструкцию, взял иголку и нитку и приступил к работе. Разные регги и растаманские хиты играли в наушниках, а я творил.

Каждый день после работы я шил, шил и шил. Аж мои руки устали, а глаза горели, словно огонь. Но я не останавливался, ведь это была моя страсть, моё новое хобби. Хотелось, чтобы футболки были яркими, красочными, жизнерадостными, такими же, как эта закладка, которая уже сделала меня другим.

Братва, жизнь коротка, и надо брать от нее всё, что только можно! Расслабляйтесь, наслаждайтесь, творите! Живите, как считаете нужным, но уважайте других! Не забывайте, что есть долгушки с розовыми очками, но и есть те, кто видят все в черных цветах. У каждого свой путь, свой стиль, свои закладки, которые наполняют нашу душу яркими красками.